Мер Києва Віталій Кличко відкрив у столичній мерії друге засідання Ради безбар’єрності.

«Київ уже не перший рік працює над системою доступності в столиці та впроваджує її у всі сфери життя. У 2024 році ми завершили реалізацію першого Плану заходів із впровадження безбар’єрності. Цього року ухвалили новий – на 2 наступних роки. План охоплює 186 конкретних завдань у 6-ти напрямках – це фізична, інформаційна, цифрова, економічна, освітня та громадянська безбар’єрність, – зазначив мер Києва. – План заходів — це не декларація, а чіткий алгоритм дій, де зафіксовано, як і в які терміни мають бути досягнуті результати. І хто за це відповідає. Документ сформували на основі пропозицій понад 40 структурних підрозділів КМДА та комунальних підприємств. Тобто — від виконавців, які щодня працюють з реальними запитами людей. Це дозволяє нам концентруватись на тому, що потребує змін. І впроваджувати системні рішення, а не точкові ініціативи», – підкреслив Кличко.

Він повідомив, що заплановано, зокрема, облаштування понад 600 прибудинкових територій і капітальний ремонт понад 400 багатоквартирних будинків, встановлення 70 звукових світлофорів і понад 350 модернізованих ліфтів, 285 освітніх закладів — з пандусами та універсальними вбиральнями, 165 шкільних укриттів із повною доступністю і навіть доступні пляжі — таких буде щонайменше 4.

Мер столиці зазначив, що всі нові об’єкти: розв’язки, вулиці, громадські простори проектують з урахуванням принципів доступності. Передбачена модернізація громадських просторів, щоб вони були зручними та безпечними для всіх.

«Розробляємо пілотні проекти з адаптації житла для людей з інвалідністю — це і підйомники, і пандуси, і тактильна навігація, і механізми компенсацій. Освітні заклади впроваджуватимуть інклюзивні практики — відкриватимуть спеціальні класи, інклюзивно-ресурсні центри. Запроваджуватимуть психосоціальну підтримку для освітян. Працюємо над модернізацією бібліотек, розвитком цифрових сервісів із субтитрами, з жестовою мовою», – повідомив Кличко.

Для тих, хто постраждав від домашнього чи гендерно зумовленого насильства, у місті діють мобільні бригади, притулки та кризові кімнати. Соціальні установи адаптують за принципами фізичної, інформаційної та комунікаційної доступності.

Підтримує столична влада рівність у працевлаштуванні – здійснює гендерний і віковий аудит зайнятості у транспортній галузі. Аналізує бар’єри для людей з інвалідністю, осіб старшого віку та інших соціальних груп.

Мер Києва нагадав, що на першому засіданні ради обговорювали безбар’єрні маршрути – це пішохідно-транспортні шляхи, які облаштовані так, щоб маломобільні групи населення, люди з інвалідністю могли безперешкодно дістатися до необхідних закладів.

«За інформацією Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, вже 40% робіт зі  створення безбар’єрних маршрутів Києва виконані. І цей процес триває», – повідомив Віталій Кличко.