Мер столиці Віталій Кличко взяв участь у першому засіданні Ради безбар’єрності Києва, де, зокрема, презентували Мапу доступності об’єктів міста. Вона представлена онлайн у застосунку Київ Цифровий.

«Мапа об’єднує дані як про муніципальні, так і про приватні об’єкти в частині наявності безбар’єрного входу, тактильних та акустичних засобів, можливості паркування. Наразі на Мапу нанесли вже понад 1200 об’єктів. І ми будемо її постійно доповнювати», – сказав мер Києва.

Він підкреслив, що столиця вже не перший рік працює над системою доступності. Одним із найбільш успішних прикладів є мережа Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), яка налічує 25 безбар’єрних локацій. Починали із фізичної безбар’єрності цих закладів, якими користуються всі: люди з інвалідністю, люди старшого віку, матері з маленькими дітьми та візочками. Потім впровадили інформування шрифтом Брайля, навчання адміністраторів жестовій мові, запровадження електронної черги як елементу цифрової безбар’єрності.

Ще одна мережа безбар’єрних закладів – VcentriHUB. Це 5 центрів (до кінця року буде 7), де окрім фізичної безбар’єрності втілені принципи інформаційної та економічної.

«Сьогодні у місті 100% комунальних автобусів та тролейбусів – із низькою підлогою, тобто адаптовані для потреб людини в кріслі колісному або людей з дитячими візками. 12 станцій метро є повністю безбар’єрними, інші – частково. І робота над їх облаштуванням триває. Тільки протягом 2024 року на майже 300 пішохідних переходах понизили бортовий камінь. Цього року запланували встановити тактильну навігацію та пониження на 400 об’єктах», – розповів Віталій Кличко.

Також місто цифровізує послуги через застосунок Київ Цифровий. Столиця першою в Україні запустила Портал Захисників та Захисниць, через який за кілька хвилин можна оформити 11 соцпослуг, зокрема й виплати військовим від міста у зв’язку з пораненням. А також щорічну та щомісячну матеріальну допомогу родинам загиблих, зниклих безвісти та тих, хто перебувають у полоні.