Кличко про роботу “Київської агломерації”: Сьогодні ми напрацьовуємо ідеї щодо покращення транспортного сполучення міст-сателітів з Києвом
29.09.2020
“Близько року тому ми провели установчі збори і зареєстрували місцеву асоціацію «Київська агломерація», куди увійшли 19 місцевих громад. Аби напрацювати спільні дії для розвитку. І ми маємо перспективи змінити ситуацію в наших населених пунктах, – сказав Кличко. – “Київська агломерація” – це об’єднання партнерів, де у кожного є право голосу. Ми будуємо діалог і співпрацю, спільно вирішуємо складні питання. Поки що це – тільки початок. Нас підтримують потужні партнери – Рада Європи та Асоціація міст України. За що ми їм щиро вдячні”, – додав він.
За словами мера Києва, наразі асоціація “Київська агломерація” аналізує інформацію про кожну територіальну громаду, про стан справ і шукає шляхи їх покращення. У рамках реформування адміністративно-територіального устрою п’ять територіальних громад, ради яких є членами асоціації, приєднуються до інших територіальних громад. Але разом з тим до “Київської агломерації” планують приєднатися нові члени.
“Зараз триває активна робота з напрацювання ідей у напрямках поліпшення транспортного сполучення і поводження з твердими побутовими відходами”, – додав Віталій Кличко.
Як зауважила Ворзельська селищна голова Лариса Федорук, важливим на сьогодні питанням є також законодавче унормування питання “Київської агломерації”. Так, за її словами, не враховують специфіку “Київської агломерації” і законопроекти про столицю.
“Наявні на сьогодні в парламенті законопроекти про столицю негативно вплинуть на розвиток Київської агломерації у разі їх ухвалення. Нам необхідний окремий закон про агломерації”, – зауважила Лариса Федорук.
Віталій Кличко наголосив, що сьогодні презентували важливий документ – результати соціологічного опитування – думки населення, які відображають роботу “Київської агломерації”.
“Це не просто цифри. Нам важливо розуміти настрої мешканців не тільки Києва, а й прилеглих населених пунктів. Адже сьогодні багато хто працює в Києві, а живе за десятки кілометрів від столиці. Як розрахувати навантаження на інфраструктуру столиці, на її комунальні заклади, надавачів послуг. Це складні питання, але спільними зусиллями ми зможемо знайти відповіді”, – підсумував він.
Так, за результатами соціологічного опитування жителів Київського субрегіону, 24% мешканців населених пунктів в межах 30 км від столиці і 14% жителів населених пунктів на відстані понад 30 км ідентифікують себе як киян. Серед жителів Києва таких 90%.
Щонайменше один раз на тиждень відвідують Київ 51% жителів населених пунктів до 30 км і 28,5% жителів населених пунктів понад 30 км від столиці. Кожного робочого дня це роблять 24.8% і 17%, відповідно.
Основна причина відвідування Києва – робота. Через цю причину до Києва їдуть 39% жителів населених пунктів до 30 км і 48% жителів населених пунктів понад 30 км. Близько третини респондентів обох територій відвідують Київ для дозвілля. Також близько третини жителів населених пунктів до 30 км приїжджають до Києва купувати продовольчі і непродовольчі товари.
Міжміська маршрутка для багатьох мешканців області – основний спосіб дістатися до Києва. Так, міжміською маршруткою користуються 63% мешканців населених пунктів до 30 км і 58% серед жителів населених пунктів понад 30 км.
Серед жителів населених пунктів до 30 км 34% користуються щонайменше однією публічною послугою в Києві, а серед жителів понад 30 км – 16%. Найчастіше це послуги – охорони здоров’я та адміністративні послуги.
44% жителів Києва, 60% мешканців населених пунктів до 30 км і 33% жителів населених пунктів понад 30 км підтримують ідею співробітництва громад Київської агломерації.
Жителі Києва і територіальних громад переважно (відповідно, 82% і 79%) погоджуються, що Київ і територіальні громади мають на рівних умовах домовитися про спільне фінансування спільної інфраструктури, але водночас серед жителів населених пунктів понад 30 км з цим погоджуються 49%.
Більшість жителів всіх територій (64-90%) виступають проти обмеження працевлаштування в Києві жителів інших територіальних громад, але при цьому в Києві кожен п’ятий (22%) погоджується з цим.
Основними напрямками для співробітництва громад Київської агломерації мають бути створення робочих місць, медицина вторинного і первинного рівнів, громадський транспорт, боротьба з корупцією, екологія.