Кличко нагадав про сміттєвий колапс у Львові, який виник у результаті трагедії на сміттєзвалищі майже 2 роки тому, та зауважив, що ситуацію згодом вдалося владнати, проте точково, а не глобально.
“Тоді, коли після трагедії на сміттєзвалищі, Львів «потопав» у смітті, активісти, експерти, чиновники жваво обговорювали тему поводження з твердими побутовими відходами, говорили про варіанти системного вирішення проблеми. Гостру львівську ситуацію тимчасово вирішили, знявши «сміттєву блокаду». І останні місяці сміття – вже не тема перших шпальт. Але ж глобальна проблема нікуди не поділася. Проблема переробки і утилізації сміття сьогодні болюча для усіх міст України. Це – страшний сон місцевої влади, “порохова бочка”, яка може вибухнути будь-де. І справа навіть не в недбалості чи тому, що влада на місцях не переймається цією проблемою. Справа в тому, що самотужки міста і містечка системно цю проблему не вирішать”, – написав мер.
Він нагадав, що згідно з ухваленими Верховною Радою законодавчими змінами з 1 січня в Україні захоронювати сміття без переробки більше не можна. При цьому, зазначив Кличко, місцеві органи влади не були наділені жодним дієвим механізмом для реалізації такої норми.
“Якщо найближчим часом народні депутати не ухвалять пакет законів, щоб створити комплексну систему поводження з побутовими відходами в країні, десятки міст ризикують “потонути” у смітті. І Київ – не виключення”, – наголосив мер.
Кличко звернув увагу і на ситуацію з утилізацією сміття в столиці. Зокрема, зауважив він, щороку в Києві утворюється 1,2 млн тонн твердих побутових відходів, з яких 23% спалюється на заводі «Енергія», до 10% – сортують і відправляють на переробку, решта – йде на полігони або незаконно вивозиться на стихійні звалища під Києвом.
Міський голова зазначив, що київський полігон №5 у Підгірцях, який був побудований ще в 1986 році, практично вичерпав свій ресурс. Тому столична влада робить все, щоб здійснити його рекультивацію (закриття) та убезпечити навколишні території вже після того, як сміття туди вивозити припинять. Для цього столиця вивчає досвід різних країн. Зокрема, розповів Кличко, у березні він відвідав сучасне сміттєпереробне підприємство в місті Розенові на півночі Німеччини. Наразі німецькі фахівці проводять ґрунтовне дослідження і вже надали попередні висновки щодо необхідних заходів і варіантів вирішення проблеми з полігоном у Підгірцях.
Спілкується місто з інвесторами і щодо будівництва сміттєпереробного заводу. Проте, зазначив мер, іноземні інвестори будуть готові реалізовувати такі проекти, якщо для них будуть створені відповідні умови: прозора система управління відходами, забезпечення виробничих обсягів, надання гарантій повернення інвестицій тощо.
Він також зауважив, що Асоціація міст України зверталася до парламенту з проханням розглянути і ухвалити пакет екологічних законопроектів, що створюють організаційні та фінансові передумови для становлення цивілізованої системи поводження з ТПВ, стимулюють розвиток галузі, надають повноваження органам місцевого самоврядування для організації системи ТПВ. Проте ці законопроекти досі не були винесені навіть на перше читання.
“Я розумію, можуть бути дискусії щодо певних нюансів, але окремі деталі можна вже узгоджувати на етапі підготовки законопроектів до другого читання. Треба зробити перший крок, хоча б зрушити цю проблему з місця. Для нас, представників місцевої влади, сьогодні принципово важливе одне – щоб була створена комплексна система поводження з твердими побутовими відходами. Щоб загроза сміттєвого колапсу не висіла над містами і селищами України”, – наголосив Віталій Кличко.