«Базові потреби, такі як харчування, стрілецьке озброєння, боєприпаси, засоби захисту особового складу більшості підрозділів забезпечені практично на 100 %. Однак, у той же час, більшість підрозділів мають потреби вищого класу: не вистачає повнопривідної техніки високої прохідності, засобів зв’язку з високими технічними характеристиками, приладів нічного бачення, броньованої техніки», – зазначив Харченко.
Голова тимчасової комісії відзначив, що бійці з Києва несуть службу у підрозділах різного підпорядкування і встановити точну кількість киян, які беруть участь в АТО, складно. «З високою вірогідністю можна сказати, що до третьої хвилі мобілізації у антитерористичній операції беруть участь близько 3 тисяч киян. Серед них і мешканці столиці, призвані під час мобілізації, і добровольці. Були сформовані 12-й Київський територіальний батальйон, в якому служать 420 військовослужбовців, підрозділи «Київ-1» і «Золоті ворота», – розповів «ударівець».
Харченко також наголосив, що серед проблем вояків в зоні АТО, вирішення яких у компетенції Київради, є необхідність призначити пункт постійної дислокації військовослужбовців. «Також воякам необхідно замінити техніку батальйону на повнопривідну для їзди по бездоріжжю та надати бронетехніку. До того ж ми маємо розробити прозорий та дієвий механізм надання земельних ділянок військовослужбовцям та виділити додаткове грошове забезпечення», – зазначив голова тимчасової комісії.
У той же час, за словами Харченка, батальйони «Азов» та «Дніпро», у яких також несуть службу кияни, взагалі не фінансуються державою. «МВС лише видало бійцям посвідчення співробітників міліції та зброю. Харчування, пальне, засоби захисту не фінансуються зовсім. Вояки цих батальйонів живуть за рахунок благодійної допомоги», – розповів Олександр Харченко.
За результатами звіту тимчасової комісії Секретар Київради Олексій Резніков дав протокольне доручення вивчити можливість виділення земельних ділянок киянам, які несуть службу у зоні АТО.